Міненерго може залишити без зарплати тисячі шахтарських сімей

Не встигли шахтарі “Львіввугілля” порадіти, що проблеми з виплатою зарплати уже більш-менш вирішені і людям дали частину авансу за лютий, як опинились перед новими, значно серйознішими викликами. Їхнє вугілля може виявитись нікому не потрібним. Попри те, що споживання електроенергії в Україні скорочується, в уряді вирішили збільшувати виробництво електрики атомними станціями. Уже зараз в країні постійно простоюють приблизно 30 енергоблоків на теплових станціях. Більше того, у Міненерго вирішили скасувати норму про мінімальний склад робити ТЕС. Це означає, що станціям можуть дати розпорядження працювати з потужністю, меншою, ніж мінімально допустима. Повідомляє Гал.Інфо

Енергетики ТЕС  кажуть, цього робити категорично не можна, адже тоді суттєво зросте аварійність на ТЕС. Більше того, може виникнути ситуація, коли станція “сідатиме на нуль”, тобто взагалі зупинятиметься. Наприклад, для єдиної ТЕС на Львівщині, Добротвірської, мінімальний склад — це два енергоблоки, або один енергоблок і один турбогенератор. Якщо норму про мінімальний склад скасують, це означає, що диспетчер може дати команду працювати одним енергоблоком. У випадку аварійної зупинки станція, яка покриває потреби в електроенергії половини Львівської області, не лише повністю припинить поставки електроенергії і об’єднану мережу, але й перетвориться з виробника на споживача. Та справа не лише в цьому. Добротвірська ТЕС, як і багато інших електростанцій, є містоутворюючим підприємством. Кілька тисяч жителів Добротвора отримують від ТЕС також тепло і гарячу воду. Зрештою, нині тут працює майже тисяча осіб, які можуть виявитись зайвими, якщо державі буде зайвою електрика від ТЕС.

Але йдеться не лише про долю Добротвора. Свого часу станцію збудували спеціально, аби спалювати вугілля, що видобувають у нашому регіоні. За лютий сюди надійшло 124,7 тис тонн палива, з яких майже 62% (77 тис тонн) – вугілля шахт Львівсько-Волинського басейну. Та чи зможе далі станція закуповувати вугілля у таких обсягах, якщо там на складі уже накопичено понад 115 тисяч тонн? При цьому на добу Добротвірська ТЕС спалює 2 – 4 тис. тонн, залежно від навантаження. Така ситуація неабияк тривожить шахтарів “Львіввугілля”, адже майже 100% їхнього видобутку йде на Добротвір та Бурштин, бо саме ці станції спалюють вугілля газової групи.

“З кожним днем світловий день збільшується, діло йде до літа і потреби у кількісному складі вугілля зменшуються. Накопичення вугілля на складах енергогенеруючими компаніями починається з серпня. А те,  як працює підприємство, залежить виключного від того, як йде реалізація вугілля — інших джерел виплати зарплати немає, – каже в.о. директора «Львіввугілля» Андрій Дяченко. – “Львіввугілля” є містоутворюючим підприємством для Сокальського району та міста Червоноград. У бюджеті Сокальського району наша частка становить 42%, у бюджеті Червонограда 48 %. У нас 9600 працівників, за кожним з них стоїть сім’я, а ще дві-три особи. Шахтарі є високооплачуваною категорією — робітники, які безпосередньо займаються видобутком, і прохідники мають середню зарплату 8-9 тисяч гривень на місяць”.

На складах “Львіввугілля” також уже чималі запаси майже 142 тисячі тонн вугілля. Щоправда, майже 60% від загального видобутку вугілля мусить проходити через збагачувальну фабрику, оскільки лише три шахти видобувають вугілля, яке може йти без збагачення, а вугілля ще  трьох потребує збагачення. За словами Андрія Дяченка, ДП “Львіввугілля” може відвантажувати готової товарної продукції (уже після збагачення) в межах 80 тисяч тонн на місяць.

Усе це означає, що безпосередньо від збуту вугілля залежить ще одне підприємство — Червоноградська збагачувальна фабрика (“Львівська вугільна компанія”). А це – зарплати ще понад вісім сотень працівників.

“Наша фабрика доведена до банкрутства, і ми змушені були зменшити обсяг збагачення вугілля. Поки працює лише одна секція, тому проблем зі збутом поки не відчули. Але готуємо до запуску другу секцію. І от коли ми вже будемо переробляти більше, нам важливо, аби те вугілля було куди збувати. Аби фабрика була рентабельна, вона має бути максимально завантажена”, – каже голова первинного осередку Незалежної профспілки гірників “Львівської вугільної компанії” Наталія Барна.

Голова Львівської територіальної організації Профспілки працівників вугільної промисловості України Олег Турчин налаштований рішуче. Каже, на електростанціяї уже накопичено багато вугілля, якщо не налагодити експорт до Європи чи Білорусі, галузь очікує колапс. “10 березня у Києві буде засідання президії профспілки, де підніматимемо питання скорочення виробництва електроенергії на теплових електростанціях. Нехай нам скажуть, куди ми це вугілля маємо збувати, яка буде ціна за це вугілля? Якщо ми не договоримось, і не будемо чітко знати, які у нас ринки збуту, будемо вживати заходів. У нас є можливості впливу на владу — готові діяти будь-якими методами. Крім того, сподіваюсь, що після 15-го числа депутати зберуться переглядати бюджет, де таки включать нашу статтю по держпідтримці шахт. Якщо цього не буде — готові до боротьби”, – каже Олег Турчин.



Коментарі



Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *



СХОЖІ НОВИНИ