Отруєння чадним газом: причини, основні помилки та як вберегтися

Численні випадки отруєння чадним газом, які іноді закінчуються смертями, свідчать про те, що багато людей часто не розуміють небезпеки чадного газу, принципів його утворення, поширення та непоправної шкоди, яку він завдає здоров’ю людини. А також не знають простих правил користування газовими приладами. Чому люди так часто отруюються чадним газом, в чому небезпека такого отруєння та які основні правила користування приладами опалення, як правильно надати першу допомогу при отруєнні – про це сьогодні говорили в мерії під час брифінгу. Адже в цьому році у Львові трапилось уже 47 випадків отруєння чадним газом, внаслідок яких постраждала 91 людина, з них 29 дітей. На жаль, є 4 смертельні випадки.

 

Зокрема, у Галицькому районі міста від початку 2018 року зафіксовано 11 випадків отруєнь чадним газом, внаслідок яких постраждало 16 осіб, з них 3 дітей; у Шевченківському – 7 випадків, постраждало 14 осіб, з них 5 дітей, 1 смертельний випадок;  у Личаківському  – 10  випадків, постраждало 18  осіб, з них 4 дітей; у Залізничному – 8 випадків, постраждало 23 особи, з 12 дітей, 3 смертельні випадки;  у Сихівському – 1 випадок, постраждала 1 особа; у Франківському  – 9 випадків, постраждало 19 осіб, з них 5 дітей. Загалом з цих 47 випадків отруєння чадним газом, лише 4 трапились через несправність газового обладнання. Решту 43 випадки  – через порушення споживачем типової інструкції безпечного користування газовими приладами, через порушення тяги внаслідок герметичність вікон та електровитяжок. Натомість, за весь 2017 рік у Львові трапилось 43 випадки отруєння чадним газом, внаслідок яких постраждали 83 людини, з них 21 дитина, був 1 смертельний випадок.

 

«В цьому році сталося 47 випадків отруєння чадним газом, внаслідок яких потерпіла 91 людина, і з них 29 дітей. Загинуло 4 людини. Тоді як за весь минулий рік в нас було 43 випадки отруєння, потерпіло 83 людини, і з них 21 дитини, загинула 1 людина. Цифри страшні. Із 47 випадків – 4 випадки це є несправність газового обладнання, і 43 випадки – порушення споживачем правил безпечного користування газовими приладами. Важливо те, що більшість отруєнь чадним газом стається у квартирах, де люди здають їх в оренду», – наголосив Віктор Іваніцький, начальник управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення ЛМР.

 

Основна вимога, щоб не сталося біди, це притік свіжого повітря у приміщення, де є прилади для опалення – через вікно, через двері, і через вентиляційний канал, який має бути постійно прочищений і в якому має бути відповідна тяга, щоб відпрацьовані гази виходили в атмосферу. Якщо одне з таких правил недотримане, то у приміщенні починає утворюватися чадний газ і стається біда.

 

«Якщо дотримуватися правил користування газовими та іншими приладами, то біди не станеться. Відповідальність за димові вентиляційні канали, за інженерні мережі, за газові труби, за газові прилади несе власник будинку.

 

Чадний газ – це продукт неповного згоряння вуглецю. І якщо є недостатня кількість кисню коли відбувається процес горіння, тоді відповідно, утворюється чадний газ. І його для отруєння потрібно дуже мало – тому отруєння настає дуже швидко. А що в нас роблять люди? З метою економії ставлять пластикові вікна, тобто герметично закривають приміщення, і через ці герметично закриті вікна і двері повітря не надходить до приміщення, де відбувається горіння. Відповідно, там є мала кількість кисню і, автоматично, утворюється чадний газ. Тому перше правило – створити притік повітря у приміщення, де встановлені газові прилади чи будь-які прилади для опалення.

 

Категорично заборонено встановлювати електровитяжки над газовими плитами в тих кухнях, де є газові прилади з відводом продуктів згоряння в комин. Бо якщо вмикається ця витяжка, навіть якщо справні всі прилади і чистий димовий канал, і навіть якщо буде відчинене вікно, то вона настільки потужна, що створює зворотну тягу, і ці гази, які мають виходити через димохід в атмосферу, повертаються назад в приміщення і стається отруєння.

 

Крім того, в нас є велика кількість газових приладів, які встановлені у ванних кімнатах. Колонки старого зразка були високотемпературні, і ті гази, які, які відпрацьовувалися, були більшої температури, тому легше піднімалися в атмосферу через димохід. Сучасні прилади є низькотемпературні, тобто ті гази не прогріваються до такої температури, щоб їм легко було піднятися в атмосферу. А притоку повітря в тому приміщенні, де є ванна, майже нема. Пара у ванній кімнаті забиває димовий канал, внаслідок чого димові гази не виходять в атмосферу, а накопичуються безпосередньо у ванній кімнаті. Тому якщо немає змоги перенести колонки з ванної кімнати, то обов’язково треба перевіряти тягу і у дверях до ванної обов’язково має бути підріз – для того, щоб був повітрообмін.

 

Якщо є будь-які відхилення під час роботи газових приладів – полум’я змінює колір чи відчувається якийсь дискомфорт у приміщенні, треба обов’язково одразу викликати аварійну газову службу, а якщо є запаморочення – швидку допомогу для того, щоб не сталося біди», – розповів Пасло Сербан, технічний директор ПАТ «Львівгаз».

 

Двічі на рік у Львові міська комісія ТЕБ і НС розглядає питання перевірки димових вентиляційних каналів, щоб вони були чистими і мали тягу.

 

«Перевірку димових вентиляційних каналів проводимо двічі на рік – осінню і весною, перед і після опалювальних сезонів. Перевіряються димові та вентиляційні канали щодо відповідності проектної документації, щодо прохідності каналів – щоб вони були чистими, не засміченими, бо буває, що з оголовків каналів може впасти або цегла, або якийсь сторонній предмет, і це ускладнює тягу. Тому ці канали прочищаються, і після цього складаються відповідні акти. Один надсилаємо у Львівгаз, а інший залишається в ЛКП.

 

Також ведемо попереджувальну роботу – розміщуємо на дошках оголошень оголошення про правила користування газовими приладами, а також на зворотному боці платіжок розміщується нагадування про безпечність користування газовими приладами», – розповів Владислав Іванов, начальник управління житлового господарства ЛМР.

 

«Питання готовності газового обладнання до експлуатації розглядаються на міській комісії ТЕБ і НС мінімум два рази в рік. Також щоразу на планових засіданнях комісії розглядається питання щодо профілактики отруєнь. Але більшість мешканців самі створюють проблему – бо коли приходять до них перевіряти, очищати димохід, то цих людей не допускають до перевірки і розписуються під актом обстеження, що все добре. Люди самі не цінують свого життя», – додав Віктор Іваніцький, начальник управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення ЛМР.

 

Чадний газ, потрапляючи у кров, витісняє молекули кисню, які необхідні для нормальної роботи людського організму. Відтак, настає отруєння, яке, в залежності від концентрації чадного газу, може призвести до важких уражень та захворювань, а іноді – й до смерті. Найбільш чутливими до чадного газу є діти, вагітні та люди, які мають хронічні захворювання, наголосив під час брифінгу Олег Фогт, завідувач підстанцією № 2 швидкої медичної допомоги у Львові.

 

«Найчастіше отруєння чадним газом стається вночі, коли людина вмикає обігрівальні прилади і засинає. Степінь отруєння залежить від часу перебування в цьому приміщенні і концентрації СО в самому приміщенні.

 

Карбоксигемоглобін викликає гіпоксію – недостатність кисню для нормальної роботи органів – головного мозку, серцево-судинної системи. Перші симптоми отруєння – це запаморочення, головний біль, почервоніння шкірних покривів обличчя, і якщо людина не покине приміщення, тоді настає більш серйозне отруєння, яке може призвести до втрати свідомості і розвитку коми, і, на жаль, може наступити смерть. Тому при перших симптомах треба негайно відчинити вікна і, при змозі,  покинути це приміщення.

 

Коли є важка ступінь отруєння з втратою свідомості, то після проходження курсу лікування, у людини можуть розвиватися також важкі наслідки: поліневрити, токсичні ураження шкіри, гіпоксичні ураження центральної нервової системи, які можуть проявлятися відмиранням навіть деяких ділянок кори головного мозку», – розповів Олег Фогт, завідувач підстанцією № 2 швидкої медичної допомоги у Львові.

 

Важливо пам’ятати, що діти значно чутливіші до концентрації чадного газу. Так, концентрація 5 % карбоксу для дитини є смертельно небезпечною, тоді як для дорослої людини – до 20% (до прикладу – викурена цигарка становить 8% карбоксу).

 

ПАМ’ЯТАЙЕ! Газ вибухонебезпечний, і найменше порушення правил може призвести до трагедії з людськими жертвами –  вибуху, пожежі, отруєння та руйнування. Під час усіх нещасних випадках, пов’язаних із використанням газу (вибух, пожежа, отруєння), слід зателефонувати в одну з міських служб: швидку допомогу — 103, пожежну — 101, газову — 104, поліцію — 102. Будь-яка з цих служб повідомить решту і вони прибудуть на місце події.



Коментарі



Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *



СХОЖІ НОВИНИ