Реформування служби крові: коли, як і навіщо?

Донори, громадські активісти, представники медичних установ і влади почали діалог щодо принципових проблем реформування української служби крові. Консорціум громадських організацій Асоціація «Спільний простір» та Асоціація молодих донорів України реалізовують проект задля створення в Україні сучасної служби крові, пропагування регулярного донорства. Пілотними містами були Житомир, Кропивницький, Львів та Харків. Про це повідомляє прес-служба ЛМР.


«Ви бачите, служба крові за роки незалежності деградувала поступово. У ній накопичувались з року в рік нові й нові проблеми і на цей момент ми підійшли до того, що обов’язково необхідні зміни. Ці зміни особливо посилюються у зв’язку з тим, що ми прямуємо до Європи. Рано чи пізно будемо вступати в Європейську сім’ю народів. А там до служби крові є дуже серйозне відношення. Адже є розроблені в Європейських співтовариствах директиви 2002 і 2004 року, які регламентують усі сторони діяльності служби крові з тим, щоб забезпечити максимальну якісь продукту, яка заготовляється структурними службами крові. Якщо ми станемо членами ЄС, а це рано чи пізно станеться, то з нереформованою службою крові в тому вигляді, у якому вона зараз існує, ми просто не зможемо існувати.

 

Я можу судити лише по лікувальному закладу, де я працюю. У нас з року в рік крові вистачає. Ми заготовляємо приблизно ту кількість крові, яку ми потребуємо для нормального функціонування лікувального процесу. Більше того, навіть надлишки тієї крові ми маємо змогу передавати у Обласний центр служби крові, а допомагає нам у цьому те, що донорами крові є родичі та знайомі наших пацієнтів. Такий підхід до донорства не є оптимальним. На Заході давно від цього відмовилися. Донорство в Західних країнах є виключно добровільне. Тобто донори-родичі – це примусово-добровільна здача крові. Адже, якщо лікар пояснить ситуацію, то рідні люди просто зобов’язані здати кров. Тому це не найкращий спосіб вирішення проблеми донорства», – зазначив Борис Бандуровський, завідувач відділення трансфузіології міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги

 

За словами організаторів, основні проблемні зони системи донорства та обігу крові такі:

1.Відсутність в Україні служби крові як служби.

2. Гостра потреба у популяризації регулярного донорства.

3. Розпорошені і несистемні бюджети.

4. Відсутня найголовніша функція – управління запасами, що виливається у відомий дефіцит, і наявний профіцит. Утилізація крові коштує майже стільки ж, як і заготівлі – приблизно 1000 грн/л. А заготовляє кожна станція забору крові як правило вдвічі більше, ніж потрібно. Тобто має місце нераціональне використання коштів.

5. Відсутня логістика – доставка, обмін, купівля.

6. Брак законодавчої бази та її стандартизації правил заготівлі крові та компонентів.

7. Відсутність органу, покликаного контролювати та аналізувати обіг крові.

8. Брак та застарілість обладнання, нераціональне використання ресурсів. 80% відділень крові можна замінити кровомобілями.

9. Слабка суспільна дискусія.



Коментарі



Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *



СХОЖІ НОВИНИ



18:18, п`ятниця, 15 грудня 2017  |  Переглядів:   |  Коментарів: 0
17:29, п`ятниця, 15 грудня 2017  |  Переглядів:   |  Коментарів: 0
16:55, п`ятниця, 15 грудня 2017  |  Переглядів:   |  Коментарів: 0