У Львові діти вчилися писати вірші Шевченка гусячим пір’ям

У Львівській обласній бібліотеці для дітей відбувся практичний майстер-клас із скоропису (писання гусячим пір’ям), присвячений дню народженню Тараса Шевченка. Під керівництвом фахівця присутні вчилися писати вірші Тараса Григоровича в такий спосіб, як це робив сам великий Кобзар. Повідомляє  Газета.юа

Так кожен з дітей міг вибрати невеликі рядки з Кобзаря які їм припали до душі і переписати їх пером на папері-сувої. При цьому, маючи повну свободу у побудові тексту, з можливістю писати по-вертикалі чи навіть по-діагоналі. Особливо старанні оформлювали свої авторські сувої мініатюрами і ілюстраціями, виводячи пером птахів та грона калини. Родзинкою майстер-класу стала можливість повправлятися у каліграфії не лише гусячим пір’ям, а й страусиним.

Як розповів художник та іконописець Андрій Майовець, до нашого часу дійшло три види кириличного письма, це – устав, напівустав і скоропис.

“Устав і півустав почали розвиватись з того часу як Кирило і Мефодій створили церковнослов’янську абетку, яка лежить в основі сучасного алфавіту. Устав писався металевими перами та дуже строгим шрифтом. В середньовіччі посада писаря була дуже відповідальною. Писарями були переважно монахи, які мешкали в келіях, де переписували Євангеліє. В ті часи заміть паперу використовували пергамент, який виготовлявся з шкіри з молодих телят і з нього зшивалася книжка. Але цей спосіб був дуже дорогим. Наприклад на написання одного Євангелія потрібно було зарізати стадо телят. Та й на перепис одного Євангеліє витрачалось майже рік часу”, – розповідаєАндрій Майовець.

У скорописі же сама назва говорить за себе – швидко писати. Як самостійний вид письма він почав розвиватись із 14-15 століття і застосовувався переважно для написання листів і діловодства.

Як додала бібліотекар Валентина Шевченко, метод писання скорописом можна побачити на картині Іллі Рєпіна “Запорожці пишуть листа турецькому султану”. Дослідники рукописів Тараса Григоровича також стверджують, що він писав саме скорописом.

“Сьогодні скоропис відроджується окремими митцями і використовується переважно у написанні грамот, подяк та оформленні дитячих книг. Такий вид рукописання пером – це корисні вправи для кисті руки та передача емоції на папері не з допомогою клавіатури чи планшета а рукотворною роботою”, – каже Андрій Майовець.



Коментарі



Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *



СХОЖІ НОВИНИ