У Львові вшанували пам’ять жертв Янівського концтабору

2 вересня, в Урочищі «Піски» (вул. Омеляна Ковча) відбувся меморіальний концерт з нагоди 75-ої річниці ліквідації ґетто та Янівського концтабору у Львові. Вшанувати та спільно переосмислити страшну і болючу сторінку минулого — історію жертв Янівського концтабору та Львівського ґетто, прийшов міський голова Львова Андрій Садовий, головний рабин Львова та Західної України Мордехай Шломо Болд, числення львівська громада та поважні гості. Заходи в Урочищі розпочались зі спільної молитви рабина, опісля якої онуки Яніни Шехелес та Олександра Шварца запалили свічки пам’яті. Також усі охочі в пам’ять про жертв поклали камінці. Далі відбувся меморіальний концерт. Про це інформує прес-служба ЛМР. 

«Ми з вами знаходимося на цьому скорботному місці, де за різними історичними джерелами загинуло до 200 тис. євреїв. Сьогодні ми можемо тільки пам’ятати, пам’ятати про тих, кого не повернеш», — сказала Адель Діанова, керівник Всеукраїнського благодійного фонду «Хесед Ар’є».

«Сьогодні ми всі тут зібралися, щоб вшанувати, переосмислити та зробити відповідні висновки про жахливі події, які сталися в минулому. Доктор Олександр Шварц, мій дідусь, також був одним із в’язнів Янівського концтабору.

Лише завдяки волі до життя, прагненню вижити і боротьбі мого дідуся, я можу тут перед вами стояти сьогодні, через 75 років після ліквідації Янівського концтабору. Ніколи не забуду усі ті історії, які розповідав мені дідусь протягом життя і всі ті поради, які він мені давав для мого майбутнього. Він завжди казав мені, що потрібно брати активну участь у різних суспільних, важливих благодійних проектах так само, як і він тут робив у Львові. Мій дідусь зробив цю роботу справою усього свого життя, це дуже співголосно зі словами, які каже нам наша релігія.

Ще коли я був зовсім малим, мій дідусь мені завжди радив, щоб я став колись лікарем, бо, на його думку, це була така єдина професія і рід занять, який дасть мені сенс в житті і засоби для існування. Він завжди обґрунтовував цю свою позицію, кажучи, що в концтаборах до лікарів завжди ставилися краще, ніж до інших. Коли я став старшим і досвідченішим, я почав усвідомлювати і розуміти, що мав на увазі мій дідусь, коли говорив про добрі діла про благодійність.

Я багато років працював лікарем у Мюнхені і завжди, пам’ятаючи, про слова мого дідуся, які він говори мені на основі свого досвіду. Зараз якби він мене бачив, що я тут стою, як представник другого покоління тих уцілілих після концтабору, він би дуже мною пишався. На жаль, мій дідусь відійшов у світ у листопаді 2014 року, але я ніколи не забуду його слова, що обов’язок мого покоління та всіх наступних поколінь — пам’ятати ті страшні речі, які відбувалися тут в концтаборі, пам’ятати, що страшного відбувалося у минулому і вшановувати не забувати ці речі”, — розповів онук Доктора Олександра Шварца Артур Шварц.

Цікаво, що власне Олександр Шварц встановлював камінь, біля якого сьогодні відбулась молитва та поминальні заходи.

Під час меморіального концерту в Урочищі «Піски» (вул. Омеляна Ковча) Ukrainian Festival Orchestra під керівництвом Івана Остаповича виконали першу та третю частину симфонії № 6 «Трагічної» австрійського композитора і диригента Ґустава Малера.

Нагадаємо, 2 вересня у межах Європейських днів єврейської культури Україна та весь світ згуртувалися, аби згадати та спільно переосмислити страшну історію жертв Янівського концтабору та Львівського ґетто. У часи Другої світової війни Янівський концтабір був місцем жахіть Голокосту у регіоні, а Львівське ґетто — третім за величиною у Східній Європі.

Трагічні роковини Голокосту у Львові дали поштовх до об’єднання різних організацій та ініціатив міста, щоб спільно актуалізувати складну та багато років замовчувану спадщину. Упродовж року в межах програми відбуваються академічні, культурні, мистецькі події, виставки у публічному просторі міста, що ознаменували початок подальших досліджень теми Голокосту.



Коментарі



Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *



СХОЖІ НОВИНИ