НБУ не планує прибирати 1 та 2 копійки, хоч вони вже нічого не варті

Попри знецінення гривні майже в 15 разів з моменту запровадження національної грошової одиниці, 2 вересня 1996 року, Національний банк України поки не планує вилучати з обігу 1 та 2 копійки, а питання введення в обіг 1000-гривневої купюри не коментує.

Це випливає з відповіді НБУ на запит Укрінформу щодо планів регулятора щодо обігу наявних номіналів банкнот та монет.

«Оптимізація номінального ряду банкнот залежить від багатьох чинників, таких як розмір грошових доходів населення, рівень споживчих цін, ступінь використання в обігу наявних номіналів банкнот та монет, рівень розвитку безготівкових розрахунків. Поки вищезазначені рішення не прийняті», – зазначили у банку.

Водночас у НБУ запевнили, що робота над питаннями оптимізації номінального ряду банкнот здійснюється постійно. Регулятор уважно вивчає міжнародний досвід у цій сфері, потреби суспільства та економіки щодо достатності тих чи інших грошових знаків.

Наразі номінальний ряд грошових знаків України налічує 16 номіналів, із них дев’ять номіналів банкнот та сім номіналів монет.

На сьогодні в обігу в основному банкноти третього покоління – зразків 2003 – 2007 років.

Робота над оновленням третього покоління номінального ряду банкнот зразка 2003 – 2007 років розпочалася ще у 2012 році в рамках Стратегічної програми з удосконалення організації готівкового обігу в Україні на 2013 – 2018 роки.

Основний фактор, що зумовлює необхідність оновлення банкнотного ряду, – це посилення їхньої безпеки. Банкноти гривні зразків 2003 – 2007 років порівняно з банкнотами зразків 1992 – 1994 років, залежно від номіналу, мають різні розміри та переважаючий колір для кращого розпізнавання. З метою ускладнення підроблення в них запроваджено нові елементи захисту: тонований папір, світлий елемент водяного знаку, захисні волокна та стрічка двоколірної флуоресценції, спеціальний магнітний код захисної стрічки, покращений рельєфний друк окремих зображень, за допомогою якого, зокрема, виконані спеціальні знаки для людей із послабленим зором, зображення, що виконані оптично-змінною фарбою тощо.

Стосовно банкнот четвертого покоління, то з 9 березня 2015 року Національний банк України увів в обіг оновлену банкноту номіналом 100 гривень зразка 2014 року, з 11 квітня 2016 року – оновлену банкноту номіналом 500 гривень зразка 2015 року. На оновлених банкнотах номіналом 100 і 500 гривень застосовані такі нові елементи захисту, що посилять протидію підробкам та допоможуть громадянам легко визначати справжність банкнот: «віконна» захисна стрічка – частково введена в товщу паперу полімерна стрічка, що має відповідний колір (на банкноті номіналом 100 гривень – коричневий, номіналом 500 гривень – темно-сірий) та яскраво виражений кінематичний ефект. Стрічка містить зображення номіналу банкноти та графічного знака гривні. При зміні кута нахилу банкноти змінюється напрямок руху фонового зображення стрічки. Також на банкнотах зазначений оптично-змінний елемент SPARK, що має кінематичний ефект. При зміні кута нахилу банкноти на ділянках зображення спостерігаються поступові переходи кольорів (на банкноті номіналом 100 гривень – від золотистого до зеленого, 500 гривень – від зеленого до синього).

Нагадаємо, питання виведення з обігу 1 та 2 копійок у зв’язку з втратою міри вартості порушувалося щонайменше двічі. У 2011 році НБУ визнавав, що 1 і 2 копійки «вже не є мірою вартості». Національний банк України також заявляв, що ініціює вилучення з обігу монет номіналом 1 і 2 копійки, проте це питання має бути узгоджене з Кабінетом міністрів України. Крім того, на початку 2015 року в НБУ прогнозували розгляд у найближчій перспективі питання про доцільність використання 1-2-копійчаних монет. Основною причиною відмовитися від монет найменшим номіналом називалося те, на їх виготовлення витрачають значно більше, ніж номінал самих монет. Крім того, ці монети перестали бути мірою вартості і з 2010 року фактично не повертаються у банківську систему. В НБУ наголошували, що технічно вилучити ці монети з обігу легко, але таке рішення є комплексним і для цього потрібно провести відповідні розрахунки з урядом, а парламент повинен затвердити це рішення.



Коментарі



Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *



СХОЖІ НОВИНИ