На Львівщині відкрили меморіальну дошку Михайлу Гориню

Сьогодні, 26 серпня, на Львівщині вшанували пам’ять видатного українського правозахисника, політв’язня, дисидента – Михайла Гориня. З цієї нагоди на будинку № 33 на вулиці Шептицьких, де свого часу жив видатний українець, урочисто відкрили меморіальну таблицю. Про це повідомляє прес-служба ЛОДА.

 

Відкрила пам’ятну таблицю дружина відомого правозахисника – Ольга Горинь. Опісля ж усі присутні, зокрема представники влади, громадськості, а також рідні та близькі Михайла Гориня виконали Державний гімн України. Своїми спогадами про відомого українця поділились політв’язні та борці за Незалежність України Богдан та Микола Горині, Микола Горбаль, Орися Сокольська.

 

На важливості внеску Михайла Гориня у визвольну боротьбу за Незалежність України, а також житті українського правозахисника, як прикладі для наслідування, наголосив голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка.

 

«Коли ми втратили у визвольних змаганнях можливість відтворити державу, шестидесятники взяли на свої плечі ідею і втілили її у формуванні Незалежної України. Мало хто тоді у світі вірив у Незалежність України, але завдяки цим людям суспільство переломило, переформатувало і витворило з народу націю. Сьогодні нам важливо слухати, чути, вчитися і запам’ятовувати, адже Україна потребує сильних, мудрих та сміливих людей. І сьогодні присутні тут, а також Михайло Горинь, пам’ять якого вшановуємо, є прикладом для наслідування, є прикладом – незламного духу, сильної волі і безмежної любові до України», – зазначив Олег Синютка.

 

Ініціаторами встановлення дошки є Громадська організація «Ветеранське об`єднання Українська Гельсінська Спілка», скульптор – Роман Кикта.

 

Довідково

 

Михайло Горинь (1930—2013) – визначний діяч дисидентського руху, радянський політв’язень, політичний діяч незалежної України. Народився 17 червня 1930 у селі Кнісело Жидачівського району Львівської області. Після закінчення вищої школи (вишу) працював учителем логіки, психології, української мови і літератури.

 

Активний шістдесятник, 1962 налагодив контакти з Іваном Світличним, Іваном Дзюбою, Іваном Драчем та іншими представниками національно-визвольного руху. Організовував розповсюдження політичної літератури, яка видавалася за кордоном, та самвидаву. У серпні 1965 – заарештований за звинуваченням у проведенні антирадянської агітації і пропаганди, а у квітні 1966 р. засуджений на шість років таборів суворого режиму. Покарання відбував у Мордовії.

 

У серпні 1978 – разом із В’ячеславом Чорноволом відновив часопис «Український вісник». Крім того, Михайло Горинь бере активну участь у діяльності Української Гельсінкської групи, створеної 1976. Разом із В’ячеславом Чорноволом та братом Богданом Горинем він розробив «Декларацію принципів Української Гельсінської Спілки», оприлюднену 7 липня 1988 на 50-тисячному мітингу у Львові. У вересні цього ж року Михайло організував і очолив Робочу групу захисту українських політв’язнів, яка увійшла до міжнародного комітету захисту політв’язнів. Брав участь у кількох нарадах представників національно-демократичних рухів народів СРСР.

 

3 грудня 1981 Горинь знову заарештований, а 25 червня цього ж року засуджений за «антирадянську агітацію і пропаганду та відмову дати покази у справі Івана Кандиби» на 10 років позбавлення волі в таборах особливо суворого режиму та 5 років заслання. Помилуваний – 1987, реабілітований – 1990.

 

1989 – працював в оргкомітеті Народного Руху України за перебудову у Києві. На Установчому з’їзді НРУ, що відбувся 8-10 вересня, обраний головою секретаріату партії. 1990 – обраний депутатом Верховної Ради УРСР, працював у Комісії з питань суверенітету, очолював комісію національних меншин.

 

Із здобуттям Україною Незалежності Михайло Горинь активно включається у політичне життя. З травня 1992 до жовтня 1995 він голова Української Республіканської партії. Після розпаду УРП 1997 стає одним із засновників Республіканської Християнської партії. З грудня 1992 очолює Конгрес національно-демократичних сил. 19 травня 2000 – обраний головою Української Всесвітньої Координаційної Ради. Відтоді опікується проблемами української діаспори.

 

2000 – Михайла Гориня «за визначні особисті заслуги перед Українською державою у галузі державного будівництва, активну багаторічну громадсько-політичну діяльність» нагороджено орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня.

 

Помер Михайло Горинь 13 січня 2013 року. Похований на «Полі почесних поховань» Личаківського цвинтаря у Львові.



Коментарі



Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *



СХОЖІ НОВИНИ



18:18, п`ятниця, 15 грудня 2017  |  Переглядів:   |  Коментарів: 0
17:29, п`ятниця, 15 грудня 2017  |  Переглядів:   |  Коментарів: 0
16:55, п`ятниця, 15 грудня 2017  |  Переглядів:   |  Коментарів: 0