Як смітити менше? Поради ініціативної львів’янки-еколога

Як смітити менше?  Поради ініціативної львів’янки-еколога

Екологічна ситуація у Львові ось уже котрий місяць залишається небезпечною. Все можна виправити набагато швидше, якщо не чекати змін, а змінюватися самому. У цьому переконана львів’янка Ірина Миронова, яка безпосередньо мінімізує свої побутові відходи і намагається пропагувати цю тенденцію серед населення. Зокрема, ораганізоває відкриті лекції для всіх охочих, де розповідає про те, як зробити місто чистішим, почавши зі себе.

 

Уже давно у себе вдома Ірина сортує сміття. До прикладу, у паперову коробку збирає весь папір і раз на кілька місяців здає у пункт прийому, а на ринок ходить із своєю посудиною. Журналісти Інформаційого порталу ТРК Львів поспілкувалися з ініціативною львів’янкою.

 
- Ірино, ви є прихильницею “життя без відходів “. Чому обрали такий спосіб життя ?
– Я намагаюся усвідомлено ставитися до відходів, які утворюються у процесі життя і якось намагатися їх зменшувати. Я не можу сказати, що прагну до якогось абсолютного нуля. Але я усвідомлюю вплив відходів на довкілля, адже за фахом я – еколог, і працюю у сфері охорони навколишнього середовища. Для мене це очевидно, що потрібно саме так робити.

 
- Як саме ви мінімізуєте кількість побутових відходів?
– Я намагаюся не купувати у магазинах те, що одразу йде до смітника. Максимально користуватися тими речами, які можуть бути використані багато разів. Наприклад, у магазин іду зі своїми торбинками, у кав’ярні – зі своїм горнятком, беру свою пляшку на воду, у кафе відмовляюся від одноразових трубочок (просто прошу їх не давати ). А свої речі, які у мене залишилися, я віддаю у спільноту взаємодопомоги “Оселя”.

 
- Розкажіть докладніше, як відбуваються ваші походи в супермаркет чи на ринок?
– Нічого особливого, просто по можливості в мене зі собою є торбинка, у яку я пакую речі. Намагаюся обирати спеціальний час для закупів, і знати точно, що мені потрібно купити, адже тільки так я заздалегідь можу підготувати відповідну “тару”. Ось наприклад, коли їду по сир, то знаю, що зі собою потрібно брати контейнер. Інші речі чи продукти я намагаюся купувати в тих упаковках, які піддаються у Львові для роздільного збору вторсировини (до цього відносять: макулатуру, металобрухт, пластик та скло). То ж, наприклад, макулатуру ми здаємо на вторсировину, пластик просто викидаємо у відповідний контейнер біля будинку тощо.

 
- На вашу думку, як закликати львів’ян задуматися над тим, аби продукувати менше побутових відходів?
– Заставити задуматися досить складно. Але відсутність сміттєзвалищ, накопичення відходів на подвір’ях, мало би стати саме тим дзвіночком, щоб усвідомити це і змінити своє ставлення до відходів. Як один із жорстких методів – збільшити тарифи на вивіз та захоронення відходів. У Європі за захоронення на сміттєзвалищах мешканці платять великі податки, там смітити – дуже дорого для людей. А от у нас, на жаль, ні. Але разом із цим у Львові є багато свідомих людей, і потрібно поширювати практики тих, хто намагається мінімізувати свої відходи. Тут велика роль відіграють ЗМІ. Тобто, якщо ЗМІ буде висвітлювати цю тему, тоді і більше людей буде розуміти, що це нова норма.

 

Довідка: Щодня у Львові назбирується від 700 до 1000 тонн сміття. А переробляємо ми лише до 5 відсотків відходів. Тоді як у Європі на переробку іде 62 відсотки. Світовій лідер у цій справі ― Швеція. Там побутові відходи є сировиною для виробництва електричної і теплової енергії.
 
Розмовляла Інна ТУЧАК. Фото з мережі Facebook


Коментарі



Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *



СХОЖІ НОВИНИ